62. "Відплив умів" („Втеча інтелектуального капіталу") у міжнародних міграційних процесах.

Досвід країн ЄС показує, що внутр ринок роб сили може бути ефективним лише при умові його відкритості по відношенню до зовн ринка. При цьому необхідно зазначити, що це можливе при умові відносної рівності екон та соц стану розвитку країн. Якщо ця умова не виконується то спостерігається процес “відпливу умів”. Цей процес у широкому розумінні слід розглядати з 2-х сторін:

1.внутрішня-виход вчених та спеціалістів з науково-техн сфери у інші сфери націон економіки, безпосередньо не пов’язанні з науковою діяльністю. 2.зовнішня-найбільш кваліфіковані кадри меньш розвин країн залучаються на роботу у досліднецькі та наукові лабораторії більш розвинутих країн.

Цей процес може мати постійний та тимчасовий характер. Тимчасовий відплив набагато перевищує постійний. Однією з форм відпливу є відплив через діяльнітсь спільних підприємств за участю зах фірм. Іншою прихованою формою є запрошення наших студентів, аспірантів і фахівців зах фірмами та універ-ми виїхати на навчання, нерідко за рахунок сторони, яка запрошує.

63. Регулювання трудової міграції на національному, міжнародному і наднаціональному рівнях.

Міжнародна міграція робочої сили(ММРС)- це переміщення робочої сили між країнами світового співтовариства. Це процес організованого чи стихійного переміщення працездатного населення з країни в країну. Р івні регулювання ММРС:

1.Національний-сукупність мір окремої держави по здійсненню міграційної політики в своїк країні.На національному рівні політика здійснюється : міністерством праці, міністерством юстиції, міністерством внутрішніх справ, національними міграційними службами, посередницькими міграційними фірмами.2. Міжнародний рівень- система засобів по регулюванню міжнародної міграції робочої сили в регіонах світового співтовариства.На міжнародному рівні політика здійснюється такими органами: міжнародною організацією праці(МОП) та міжнародною організацією міграції(МОМ). Членами МОП є: уряди країн- учасниць, профсоюзи, організації підприємців. Основні задачі МОП : регламентація робочого часу, регламентація набору роб. сили , боротьба з безробіттям, забезпечення нормальних умов життя емігрантів, захист робітників від профзахворювань, реформування питань соцстрахування і соцзабезпечення. Основні задачі МОМ: розробка довгострокових програм в області регулювання міграційних потоків; надання допомоги в питаннях організації міграції, розвиток технічного співробітництва в області міграції, попередження “відпливу інтелекту” і рееміграції.

3. Наднаціональний рівень : реалізується при створенні зрілих інтеграційних угрупувань країн. Включає міри по регулюванню ММРС в межах інтеграційного об’єднання.